Shared posts
Каково это — убить Усаму бен Ладена
Сучасна зарубіжна проза українською
Один із законів книжкового маркетингу: групувати видання серіями. Таке нанизування намистин допомагає зорієнтувати читача, викликати в нього довіру і, якщо кілька книжок сподобалися, зацікавити у придбанні ще кількох наявних або змусити нетерпляче очікувати новинок.
Український завсідник книгарень добре знає серію книжок нобеліантів із літератури, а також кілька серій різних видавництв, куди входять перекладні твори… за, скажемо прямо, хаотичним принципом «лауреат», «автор бестселера», «продаватиметься», «є переклад і є грант».
Судячи з оформлення та цінової політики, нова серія «Темпори» покликана заповнити одну з численних напівпорожніх ніш вітчизняного ринку: допомогти якомога ширшому колу прочитати хорошу перекладну літературу. Назва – «Сучасна проза» – дає можливість оперувати значною кількістю текстів. У доборі творів для перекладу куратори проекту керуються аж ніяк не розпіареністю авторів: поки що ці письменники в Україні не надто відомі, хоча, безперечно, видання їхнього доробку здатне автоматично змінити ситуацію. П’ять свіжоперекладених книжок у білих палітурках дуже різні, але їх об’єднують універсальність та актуальність.
Чотири з п’яти авторів – із Центральної Європи. У передмові до книжки відомого болгарського письменника Ґеорґі Ґосподинова перекладач Остап Сливинський наголошує: це не лише роман постмодерної форми, а й наснажений посттоталітарною реальністю текст. І справді, українського читача «Природний роман» не здивує тим, як написаний, бо калейдоскопічна форма притаманна багатьом сучасним творам. Але ще один національний варіант пострадянського постмодерну – це беззаперечно цікаво. Тим більше книжка пахне безнадією 1990-х – таке пам’ятаємо досить чітко і ще не втомилися від проговорення травматичного минулого. А трагічних бездомних митців, які божеволіють і помирають на смітниках, у нас достатньо дотепер.
«Якщо це любов» Михайла Пантича і «Перелюбники» Віди Оґнєнович – книжки ще універсальніші в тому сенсі, що в них ідеться про почуття і ситуації, однакові на цивілізаційному рівні. Перша – низка сюжетів, у яких описано найрізноманітніші форми виявів любові чи не в усіх можливих значеннях (іноді без уживання терміна, але так, що читач не може не зрозуміти), – завершується фразою на останній сторінці:
«У смерті є щось страшенно просте. Любов є складнішою». І в перекладі будь-якою мовою цей цикл придатний для того, щоб «читати о четвертій годині ранку»: авторові вдалося зібрати актуальні уявлення і висловити їх мовою, що годиться для прочитання й інтелектуалами, здатними збагнути вишукану структуру, й романтичними поціновувачами сентиментальної літератури. «Перелюбники» ж – це монолог героїні, у якому якнайповніше і дуже глибоко розкриваються її переживання після розлучення з чоловіком: жінка доводить себе до невротичного стану, пригадуючи деталі сімейного життя, а далі висвітлює нові деталі власної біографії, які й у без того межовій ситуації стають додатковими поштовхами до божевілля. Письмо дає шанс на порятунок: вона описує все, щоб утримати при собі залишки здорового глузду, фіксуючи в такий спосіб стани оголеної свідомості.
Після таких експериментів із формою «Гануля, Йозина дружина» Квєти Леґатової здається текстом спокійним і затишним. Це продовження збірки оповідань про вигадане селище Желари, яку популярна авторка радіоп’єс видала під псевдонімом уже в похилому віці. Гірські Желари чимось нагадують Вижницю Марії Матіос. Сюди в роки Другої світової приїжджає молода празька лікарка, яку члени підпілля після провалу мережі одружили з розумово неповноцінним пацієнтом і відправили до його рідного села, бо то був єдиний шанс урятуватися. Гануля – тепер це її нове ім’я – звикає до диких звичаїв і побуту місцевих мешканців, починає любити їхню щирість і простоту й навіть закохується в нового чоловіка, хоча він зовсім не схожий на її попередніх партнерів. Селянина вбивають радянські визволителі, але він встигає невитравно змінити свідомість модерної жінки, яка до того була іграшкою одружених чоловіків, а життєвою метою вважала кар’єру хірурга. Тобто і ця повість теж про любов.
«По
вернення в Кіллібегс» Соржа Шаландона – роман, написаний французом про ірландців. Хроніка впертого та безнадійного руху опору, на тлі якого відбуваються події з життя головного героя, знайде відгук у кожного українського читача, перейнятого національною історією. Персонажі твору – активісти ІРА, які не уявляють, що можна припинити боротьбу. Дехто з них ламається від безвиході, усвідомлюючи, що є відчайдушнішим за лідерів руху; інших ті ж такі лідери укоськують арештом та ув’язненням, щоб зберегти мир у країні. Під час Другої світової для ірландців стає справжньою проблемою те, кого підтримувати, адже кожна поразка англійців, хай і від гітлерівців, йде на користь Ірландії. Це, зрозуміло, тягне за собою ще більшу ненависть британців. Визвольна боротьба триває навіть тоді, коли досягнуто формального перемир’я з Лондоном. Людське життя тут важить дуже мало, а будь-яка спроба змінити ситуацію призводить до вигнання зі спільноти. Головний герой карається за те, що одного разу похитнувся на обраному шляху, і всі попередні подвиги та мучеництво за вільну Ірландію не рятують його…
Продовжившись, ця серія здатна розширити горизонти сподівань читацької аудиторії ще й тим, що не намагається втягнути у свою орбіту комерційні тексти. Усі вже видані тут твори не є літературою жанровою чи масовою (що не заважає їм стати бестселерами), а отже, повертатимуть українцям смак до глибшого чтива, яке теж, виявляється, може бути в м’яких палітурках. Єдине, чого бракує «Сучасній прозі», то це передмов до кожної з книжок, у яких висвітлювалися б контекст постання кожного твору і місце автора в літературі своєї країни та регіону. Наскільки важливим є такий коментар, помітно якраз із поки що єдиної передмови до болгарина Ґосподинова, яка успішно дає один із ключів до прочитання роману українським читачем.
3нищував токо края матриці і все було видно
0.35 0.75 0.82 0.24
0.49 0.48 0.90 0.27
0.76 0.34 0.89 0.51
0.36 0.83 0.81 0.28
і таких матриць около 10.
За кожну знайдену пару давали долар. Коли кончилось 5 хвилин, учасників попросили пройти до шредера і унічтожить листок з матрицями. Тоді кожен учасник підійшов до касіра і під чесне слово сказав скільки пар чисел той знайшов.
Той шредер був не простим, він знищував токо края матриці і все було видно.
Підрахунки показали, шо в будь якій країні від найбіднішої до найбагатшої люди однакові: трохи брехливі.
Люди шо вивчають такого рода антропологію і колективну психологію вважають, шо загальна чесність громадян вобще ніяк не влія на корумпованість в країні, бо всі люди однакові. А шо імено вплива на корумпованість, так це наскіки культура народа допуска воровство, нечесність і разного рода сволочізм. Якшо в країні є спеціальний радіоканал, де співають пісні про інтересну і ярку судьбу ворів і бандитів, то оце воно і є.
Правила стали. Как молодой директор руководит Запорожсталью
Этой весной команда управленцев «Запорожстали» отметила юбилей – полгода назад, после
того как в августе 2012-го входящий в группу СКМ «Метинвест» окончательно получил
контроль над комбинатом, его возглавил Ростислав Шурма. В кресле гендиректора он сменил
Виталия Сацкого, управлявшего заводом четверть века.
Заняв пост генерального директора, 28-летний Шурма сразу заявил о глобальных переменах на заводе и инвестициях в производство. Только в прошлом году в завод были вложены $56 млн. И не зря: на фоне общего падения производства в металлургии комбинат закончил год увеличив выпуск чугуна на 5,14%, до 3,2 млн. тонн.
Впрочем, без убытков обойтись не удалось — 2012-й принес потери в сумме 2,04 млрд. грн. Однако, по словам Шурмы, 1,5 млрд. грн. в этих убытках – следствие приведения баланса предприятия в соответствие с международными стандартами отчетности, а еще 490 млн. грн. — результат работы «Запорожстали» в первом полугодии 2012-го. По словам нового генерального директора, под его руководством завод работает без убытков.
В чем конкурентное преимущество «Запорожстали» перед другими украинскими предприятиями?
Сильная команда и квалифицированный персональный состав комбината.
Именно это помогло на фоне общего падения нарастить объемы производства?
Не только. Да, для металлургии это был действительно тяжелый год. Думаю, что совокупные убытки отрасли составят около 15 млрд. грн. Но такая беда была не только в Украине – европейские комбинаты пострадали еще сильнее. Даже в Китае — стране с самыми «молодыми» меткомбинатами — прибыль упала на 90%. Что нужно было делать, чтобы выживать? Сокращать себестоимость, увеличивая конкурентоспособность. Мировой рынок металлургической продукции довольно объемен — 1,5 млрд. тонн в год. Украинская металлургия производит около 30 млн. тонн — по сути, их несложно продать... Но украинские металлурги часто неконкурентоспособны. Если у тебя себестоимость $520, а цена на рынке – $500, приходится садиться и считать, как сокращать затраты. Мы пошли другим путем – сделали так, чтобы наша себестоимость была ниже мировых цен. Так мы стали конкурентоспособными на всех доступных нам рынках.
Как изменилась себестоимость?
С этим, кстати, связана забавная история. Когда я шел работать на комбинат, у меня была разработана программа, позволяющая сэкономить более $50 на тонне стали. Но я не стал ее обнародовать, а предложил каждому начальнику цеха предложить свои меры экономии. В итоге нам удалось добиться сокращения расходов на $93 на тонне — а это 18-19%. Чтобы дать представление о порядке сумм — экономия составила 2 млрд. грн. в год. И этого нам удалось достичь за четыре месяца.
Первое, что мы сделали — сократили потери в мартеновском цехе. Было 180 кг на тонне, а сейчас 110, то есть на 35%. В доменном цехе — за счет усовершенствования технологии выплавки — на 20 кг снизили расход кокса. Сократили расход металла во время проката на 5-20 кг на каждой тонне, что позволило сохранить 7 тыс. тонн стали, которые раньше шли в металлолом. Кроме того, мы много сэкономили на газе.
Помимо производства, мы сократили расходы и за счет пересмотра коммерческой деятельности: ликвидировали прослойки в виде трейдеров или дилеров и стали закупать сырье, оборудование, запчасти напрямую у производителей. Плюс стали ориентироваться на долгосрочные отношения — это позволяет нам регулировать цены. За счет внедрения этих стратегий мы экономим 20-30% на закупках.
В продажах мы получили хорошую синергию с группой «Метинвест», которая стала нашим основным агентом по сбыту. Не было смысла дублировать систему продаж в 50 странах, если она есть у нашего крупнейшего акционера. Он продвигает нас на внешних рынках, но при этом мы все равно продаем свой прокат именно как прокат «Запорожстали».
Как изменились объемы экспорта комбината в прошлом году?
У нас сократились продажи на внутреннем рынке, их пришлось компенсировать за счет экспорта. Его удалось увеличить примерно на 2-3%. Как выглядит наша структура продаж? На внутренний рынок идет примерно 30% производимой продукции, 15% продается в СНГ и России — все остальное идет на дальний экспорт. Самый крупный покупатель – Евросоюз, куда уходит 15% продукции. Потом Турция (10-15%), Африка и Ближний Восток (по 7-10%). В марте мы подписали контракт о продаже 5 тыс. тонн холодного проката в Бразилию. Посмотрим, будем ли увеличивать, так как это очень далеко, не наш целевой рынок, поставлять туда мы начали только из-за проблем на традиционных рынках. Но все-таки лучше ориентироваться на рынки, расположенные рядом — это позволяет минимизировать затраты на логистику, которые в металлургии достигают 20-30%. Кроме того, можно быстро реагировать, обслуживая клиентов. Конечно, мы понимаем, что существенно уступаем европейским и китайским металлургам по качеству проката и поэтому работаем над клиентской поддержкой. Если появились проблемы, мы готовы приехать, разобраться, что с этим делать или как это можно заменить.
Вы говорите о 30% продаж на внутреннем рынке. Какие, по вашим оценкам, перспективы его развития и увеличения поставок предприятия?
Исторически на внутреннем рынке продавалась треть продукции. Последние два года эта доля сократилась до 25-27%. Мы хотим довести ее до 30-33% и в 2013 году продать 1 млн. тонн проката в Украине (в 2012-м — около 800 тыс. тонн. — Ред). Украина десятый по объемам производитель стали, но третий по величине экспортер. Нет больше ни одной страны, которая столько металла продает на экспорт. Например, в России на внутренний рынок продают 60% производимой стали — это 40-50 млн. тонн проката. Украина потребляет 7 млн. тонн в год, что крайне мало.
Основные потребители металла — машиностроители и строительный рынок. Строительство стагнирует, а машиностроители часто жалуются на качество украинского металла, предпочитая его импортировать.
Мы это знаем. Когда я говорю о росте продаж внутри страны, то имею в виду импортозамещение. Для этого нужно проводить гибкую коммерческую политику, работать над качеством, осваивать выпуск новых видов продукции и обеспечивать сервис — сроки поставки, порядок урегулирования любых вопросов. С помощью этих «четырех китов» мы будем возвращать украинского клиента.
Вы много говорите о качестве… Какие именно программы модернизации собираетесь реализовывать?
Во-первых, мы улучшаем параметры проката — равномерность толщины, качество смотки, кромку. На этапах плавильного процесса, прокатного стана отслеживаем причины возникновения дефектов и тут же их устраняем. Все оборудование в Украине старое, можно сказать, что старее, чем где бы то ни было… Но это не значит, что оно не может работать — за ним просто нужно ухаживать. Вообще металлургия очень консервативна с точки зрения технологии. Например, никто не придумал, чем заменить доменную печь, которой два столетия. Ничего эффективнее нет.
Во-вторых, мы стараемся убедить производственников иначе относиться к работе. Им надо понимать, что за нашим прокатом никто не стоит в очереди, как в 1990-х. Мы должны предлагать клиентам то, что им нужно. И это задача не только коммерческого отдела, но и производственников, которые должны сделать все, чтобы устранить любые недочеты. Иначе их оборудование будет стоять, а они останутся без зарплаты. Вообще, соотношение дефектов, получаемых из-за оборудования, и дефектов, вызванных отношением к работе, примерно 50 на 50.
Но многие проблемы с качеством проката нельзя решить, не решив проблем выплавки. Что вы собираетесь делать с мартенами?
Сейчас отрабатываем схемы финансирования и технического воплощения замены мартенов конверторами. Первый проект по созданию конверторного производства на «Запорожстали» был разработан в СССР еще в 1980-х, второй был создан в 2000-х. Мы его пересмотрели, подогнали под текущие реалии и работаем над деталями и финансированием. Пока сложно называть сроки, но я думаю, что примерно на протяжении полугода у нас будет программа действий.
Предыдущий проект оценивал расходы на модернизацию мартенов в 10 млрд. гривен — сколько это может стоить сейчас?
Замена мартена на конверторы может стоить примерно $1,3-1,5 млрд., и это будет один из крупнейших инфраструктурных проектов в Украине. Похожую вещь сделал только Алчевский меткомбинат. Но нужно подходить ответственно — пытаясь сделать очень хорошо, можно обанкротить завод. Поэтому мы сейчас стараемся сделать все очень взвешенно. И думаем, что это займет не менее пяти лет.
Сколько сырья вы покупаете через структуры «Метинвеста»?
Металлолом, концентрат — по длинному контракту, подписанному два года назад. И все. Аглоруду покупаем на дочернем предприятии – Запорожском железорудном комбинате, кокс – на «Запорожкоксе». Уголь – в России.
Если кокс вы покупаете в Запорожье, почему же тогда выступали против нормы по квотированию импорта кокса?
Мы покупаем в Запорожье 90% кокса, но остальное импортируем из России, где есть уголь, из которого можно сделать хороший кокс. Это критически важно для установок по пылеугольному вдуванию, которые стоят на четырех наших домнах, – на коксе среднего качества они работать просто не будут. Кроме того, я считаю, что любой запрет сокращает эффективность отрасли в целом.
Вы уже давно начала работать с пылеугольным вдуванием. Оценивая сейчас его результативность, сколько вы сэкономили?
Технология начала налаживаться полтора года назад, а в ноябре установки ПУТ вышли на проектные мощности. Эффект — на $40 сократились расходы на тонне чугуна. И вдвое уменьшено потребление газа – до 300 млн. кубических метров в год. Соответственно, сократилось и количество выбросов парниковых газов, что улучшило экологию города.
Вы много говорите об экологии, однако считается, что главный источник выбросов – мартеновская выплавка. Вы будете внедрять там какие-то экопроекты или уже будете ждать, когда замените мартены конверторами?
Ждать не будем. Там уже есть газоочистительные установки, которые мы сейчас приводим в порядок. Этот проект будет стоить нам примерно по 3 млн. грн на каждую. Пока не будет конверторного цеха, это отчасти решит вопрос. Но главный источник выбросов на меткомбинате не мартены, а аглофабрика. Мы собираемся поставить шесть газоочисток на все агломашины. Одну уже закончили, сейчас налаживаем оборудование и скоро выйдем на промышленную мощность. Она обошлась нам в 240 млн. грн. Сейчас приступаем ко второй, и инвестиции в нее будут уже меньше – 80 млн. грн., как и в последующие.
Второй дорогостоящий экологический проект, который мы сейчас реализуем, — это реконструкция травильного отделения в цехе холодного проката. Это будет стоить 700 млн. грн., 240 из которых мы потратим в этом году. Это поможет примерно на 70% решить вопрос с очисткой воды на комбинате. То есть 2013-й будет годом экологии, на которую плюс некоторые капремонты пойдет примерно $100 млн.
Відпочинок по-омськи
Досліджую-досліджую глибини, а дна так і не сягнула, бо воно щоразу віддаляється. Здається, мало що могло б здивувати (особливо за наявності в Луганську Міші Коптєва), але от відпочинок омської молоді просто вводить в депресію. Тому що це просто омських виклали онлайн, не факт, що ми відстаємо. Над таким уже не посмієшся, тут дебілізацію нації ніякими вербальними формами на жарт не перетвориш. Сумно.
Далі продовжувати не буду, якщо ви вважаєте, що у вас достатньо міцні нерви можете зайти подивитися інші фото.
P.S. Бо я зрозуміла, що постскриптум необхідний. Отам де я написала “якщо ви вважаєте, що у вас достатньо міцні нерви”, то це я не жартувала.
фото © snaf-omsk
Related Posts:
Ща бы супчику мисо, да с патрашкамэ
За чекіни у Верховній Раді депутати отримуватимуть бейджі
У комітеті SMM та digital-інновацій Верховної Ради розробили проект, який змусить народних обранців приходити на своє робоче місце частіше. Про це повідомляє “Голос України”.
“Потрібно мотивувати депутатів приходити на засідання, гейміфікувати цей процес, – розповідає автор амбітного проекту Геннадій Продажний, - А ідея з використанням Foursquare з’явилась майже випадково. Ми з колегою посперечались, на яких сайтах найбільше часу проводять наші народні обранці. Він був упевнений, що депутати вивчають нові законопроекти на rada.gov.ua, я ж казав – що в соцмережах. Під час одного із засідань, ми пройшлись між рядами, крадькома заглядали в iPad’и депутатів. До речі, ледь не схопили тумаків від «Свободи», які вирішили що ми провокатори… Після цього дослідження з’ясувалось, що депутати масово використовують соціальні мережі, зокрема, і Foursquare.”
Розробивши проектну документацію, українська делегація на чолі з Продажним вирушила до США. Керівництво Foursquare постійно переносило зустріч, тому українцям довелось провести довгі три тижні на сонячній чужині. Врешті було досягнуто певних домовленостей.
“Скажімо, якщо користувач чекіниться тільки у дні, коли приймаються важливі законопроекти – він отримує бедж «Тушка», – каже Продажний, - Якщо чекіниться в інших місцях в робочий час – отримує бейдж «Сумісник» і ця інформація негайно потрапляє до голови Верховної Ради Володимира Рибака. А от сумлінні депутати отримуватимуть інші беджі (які саме – поки що секрет) та безкоштовний чай у буфеті Верховної Ради.”
На реалізацію проекту вже виділено 2 млрд. грн. Ці кошти призначено для закупівлі смартфонів та планшетів (через поважний вік, не всі депутати можуть розгледіти дрібні букви на екрані «розумного» телефону – прим. ред.), а також на покриття WI-FI найвіддаленіших закапелків Верховної Ради.
Також Геннадій Продажний оприлюднив деякі цікаві статистичні дані:
• опозиційні депутати активніше використовують соцмережі, ніж провладні;
• станом на сьогодні «мером» Верховної Ради є користувач BORSCHENKO, яка перейняла естафету у sexynastia1991;
• cеред політиків лідерами є представники фракції УДАР, які чекінились під час нічної варти біля трибуни.
Нагадаємо, Foursquare — соціальна мережа з функцією геопозиціонування, призначена для роботи з мобільних пристроїв.
Орест Никифорук спеціально для UaReview
Через аномальні снігопади доходи київських даішників знизились на 90%
Через аномальні снігопади доходи працівників ДАІ міста Києва знизились на 90%. Про це йдеться в сюжеті ТСН. Таким чином, прибутки київських даішників опустились до рівня середньої зарплати в Україні.
“Як я не намагався, з п’ятниці жодного разу не зафіксував перевищення швидкості, – розповідає інспектор ДАІ Тарас Д., – Щоправда, часто п’яні потрапляються: близько 50% водіїв зараз їздять за кермом “під мухою”. Але що мені з того – за час, поки ми доїдемо до лабораторії для експертизи (а на це через снігопади треба витратити пів дня) весь алкоголь з організму водіїв вивітрюється. Ой, нелегко зараз нашому братові!”
“Через ці кляті снігопади ми з дружиною на травневі свята не зможемо з’їздити до Європи, - обурюється ще один даішник Ігор С., – Скоро в доньки день народження, хотів купити їй п’ятий iPhone, тепер доведеться вдовольнитись четвертим S. Де та влада? Куди вона дивиться?”
За словами психолога управління ДАІ ГУ МВС України в місті Києві Валентина Дев’ятника, зараз прослідковується яскравий сплеск депресії в рядах працівників Державтоінспекції.
Натомість, дехто з інспекторів пристосувався до становища. Так ряд даішників, щоб заробити на хліб, ходять з термосом повз застряглі у київських заторах машини і продають гарячий чай по 10 гривень за порцію.
Нагадаємо, з 22 березня в Україні лютував активний циклон, що спричинив потужні снігопади у більшості областей країни, які, в свою чергу, спричинили кілометрові затори на дорогах.
Якшо в тебе у сім'ї є дівчатка шкільного віку, то обов'язково почитай цей піст
У хлопців мозги працюють алгоритмічно, і якшо їм сказать, наприклад, шо для того шоб рішить біномне (чи як по-нашому?) рівняння (х+а)(х+b), то нада спочатку взять х з перших дужок і по черзі перемножить його на те шо в других дужках, а тоді взять а і так само по черзі перемножить його на те шо в других дужках. Потім все скласти. "Дєті, запомнітє ето!" Отримаєм х^2 + хb + ах + аb.
Хлопці усвоїли алгорітм і пішли дальше рішать задачки.
В дівчаток після такого пояснення наступа тревожний стан: хто придумав цю формулу? як він її винайшов, хто він такий, шо за авторитет,
Прилічна вчителька обясня цей матеріал так:
Ти помниш, як вичислить площядь прямокутника? Одна сторона множиться на іншу, прально?
Уяви собі прямокутник зі сторонами (х+а) і (х+b). Знайди його площадь. Ось тобі малюнок для наглядності.
І шо в нас получилось: х^2 + ах + bх + аb
Пойняла тепер, чому ми цю біномну формулу розкладаєм саме так?
Дівчаткам обовязково нада пояснювать новий матеріал базуючить на вивченому, бо в них математичні дії відбуваються в префронтальному кортексі. Це цивілізована частина мозку, шо за 5 мільйонів років існування сучасної людини збільшилась у 6 разів, в той час коли решта мозгів збільшилась токо в 3 раза.
Префронтальний кортекс зберігає нові знання, акуратно вкладаючи їх в контекст вивченого матеріалу. Тобто в дівчаток мозги більш математично вигідні і краще організовані для математичних дій, но школьні года не токо не розвивають дівчаткові префронтльні коpтекса, а навпаки, блокують їх дію, викликаючи тревожні стани.
У хлопців же математика вкладається в болєє задні часті мозга, здається, амигдала, чи як воно, шо завжди використовувались первісною людиною для просторової орієнтації.
Коли цей подход почали використовувать в експериментальній школі і чьотко пояснювать звідки взялась та чи інша формула, хто її придумав і яким образом до неї прийшов, то дівчатка не токо догнали, а і перегнали хлопців у метематиці і склали математичні тести в вузи краще за хлопців.
Такшонєнада.
The Plan Backfired
"Haha! I've got you now you- OH GOD HALP I NEVER ASKED FOR THIS!"
Submitted by: Unknown (via NikNak's Blog)
Tagged: dogs , pets , laundry hamper , g rated , Parenting FAILS Share on FacebookСтепан Гіга став власником глянцевого журналу “RIA-Львів” і перейменує його в “ГІГА-Львів”
Популярний український естрадний співак Степан Гіга придбав перший глянцевий журнал західної України – “RIA-Львів”. За словами новоспеченого медіа-магната, відтепер в журналі публікуватимуться лише справжні українські зірки, повідомляє прес-служба народного артиста України.
“У оновленому “RIA-Львів” будуть лише справжні селебрітіз, – розповідає Степан Гіга, – Що це за Сергій Пастух? Що це за Лілія Кіш? Хто такий Владіслав Левицький? Хто такий Дзідзьо врешті-решт?! Відтепер у журналі будуть лише справжні українські зірки, створені для глянцу. Зокрема, це Іво Бобул, Алла Кудлай, Іван Попович, Зеновій Гучок, Павло Зібров, Квітослава Гіга [донька артиста - UaReview], Степан Гіга-Молодший [син артиста - UaReview] та ваш покірний слуга.”
Наразі журнал готується до ребрендингу в “GIGA Львів”. Відомо також, що на кожній обкладинці оновленого журналу буде Степан Гіга.
Прес-служба також надала теми першого номеру “GIGA Львів”:
- Іво Бобул: Супергероями не народжуються
- Правила життя Віталія Білоножка
- Павло Зібров: Мої вуса – це бренд!
- Вперше за 10 років! Нова фотосесія Алли Кудлай у Домініканському Соборі
- Левко Дурко: від співака до зварювальника один крок
- Тексти пісень Тараса Петриненка “Україна”, “Господи помилуй нас” та “Пісня про пісню”
- Степан Гіга: Дабстеп-версія пісні “Цей сон” – це дещо більше, ніж просто воб-воб-воб
З джерел, близьких до редакції журналу, стало відомо, що після розміщення Степана Гіги на обкладинці в лютневому номері, на артиста так і посипались запрошення на корпоративи.
“Пан Гіга зрозумів, що придбання журналу може бути хорошим маркетинговим ходом. За його розрахунками, при умові 50 корпоративних концертів на місяць, вартість придбання видання RIA-Львів повинно окупитись вже за 3 місяці.” – резюмує джерело.
Нагадаємо, Степан Гіга записує dubstep-альбом під псевдонімом GigaBass.
Бандл из 9 приложений, улучшающих работу вашего Mac https://t.co/1RL0yBWn
Укравтодор успішно виконав завдання уряду
Обломались. Украинские металлурги готовятся бороться с недостатком лома
В начале 2013 года украинские металлурги столкнулись с дефицитом лома. Недостаток этого
сырья сказался на крупнейших предприятиях отрасли в разной степени. «АрселорМиттал Кривой
Рог» в феврале официально заявил, что спад выпуска стали и проката в январе напрямую
связан с дефицитом лома. Его нехватка стала одной из причин остановки донецкого
электрометаллургического завода.
В «Метинвесте» официально о возникшей проблеме не говорят, но в неофициальных беседах не
отрицают, что из-за возможного роста выплавки компанией стали вопрос обеспечения ломом
может возникнуть и у них. А «Интерпайп Сталь» с прошлого года строит собственную сеть по
сбору вторичного металла. Объемы заготовки металлолома снижаются третий год подряд.
Сокращается и объем поставок этого 8,4 сырья металлургам: так, в прошлом году метзаводы
получили лома меньше на 26% год к году — всего 4,98 млн. тонн. А по прогнозу ГП
«Укрпромвнешэкспертиза», его недопоставка в нынешнем году составит 400 тыс. тонн. К
примеру, по словам гендиректора «Металлургпрома» Василия Харахулаха, в январе этого года
на украинские метпредприятия было поставлено 256 тыс. тонн стального лома, что составило
лишь 62% от их потребности.
При этом падение поставок лома (-26%) значительно опережает прошлогоднее снижение выплавки стали (-6,6%). С учетом планируемого на этот год 2-3% увеличения производства данной продукции дефицит сырья может оказаться критичным для металлургов уже в нынешнем году.
Причины
В 2012-м заготовка лома черных металлов в Украине, по данным ГП «Укрпромвнешэкспертиза», снизилась до 15-летнего минимума — 6 млн. тонн. «Негативное воздействие на заготовку оказали два фактора: падение закупочных цен на лом в Украине и ухудшение платежной дисциплины металлургов», — объясняет Юрий добровольский, начальник отдела маркетинга ГП.
Средняя цена украинского лома в прошлом году действительно упала до $318 за тонну — против $370 в 2011-м. Падение цен повлияло на активность первичных ломосдатчиков, которая традиционно снижается при удешевлении сырья. А это, в свою очередь, привело к остановке многих демонтажных работ на крупных объектах.
Ситуацию обострило и возвращение металлургов к былой практике «необязательных расчетов» с поставщиками стального лома. В середине прошлого года некоторые из них жаловались, что задержки в платежах со стороны меткомбинатов достигали трех-четырех месяцев. «Ломозаготовительная отрасль не один год воспринимается металлургами как вспомогательный сегмент, с представителями которого необязательно вести себя на партнерских началах», — не раз сетовали в ассоциации «УАВтормет».
В результате, продолжает Добровольский, трейдеры на рынке лома в минувшем году пополняли оборотные средства крайне нерегулярно и не могли вовремя рассчитываться с первичными сдатчиками. А экспорт лома — с гарантированной выручкой — в 2012-м блокировался на административном уровне. Соответственно, падали и объемы поставок заготавливаемого материала на площадки трейдеров, замыкая «кризисный круг».
Дефицитные прогнозы
По оценке аналитика ИК Eavex Capital Ивана Дзвинки, дефицит металлолома в этом году мог бы достичь значительно больших объемов — около 700 тыс. тонн, но ситуацию отчасти спасает остановка донецкого электрометаллургический завода (ДЭМЗа). Как следует из заявлений руководства группы «Мечел», владеющей этим активом, предприятие будет простаивать минимум до лета 2013-го, что в масштабах страны даст экономию примерно в 325 тыс. тонн лома. К тому же сократить дефицит сырья может дальнейшее снижение его экспорта, объемы которого в 2012-м упали на 55% — до 366 тыс. тонн.
Но это не отменяет увеличения спроса со стороны остальных сталеплавильных мощностей. «Основной причиной расширения дефицита металлолома в 2013 году станет рост его потребления заводами на фоне ожидаемого 2-3%-ного увеличения выплавки стали в стране», — говорит аналитик. Еще одним фактором, играющим на повышение спроса, может стать запланированный на этот год запуск электросталеплавильных мощностей «Донецкстали». Но самый весомый вклад в наращивание потребления лома внутри страны будет сделан группой «Интерпайп», запустившей осенью 2012-го электросталеплавильный комплекса в Днепропетровске.
В Eavex Capital приводят следующие расценки: в 2013 году завод «Интерпайп Сталь» произведет около 1 млн. тонн металла, увеличив годовой уровень потребления лома предприятиями группы на 450 тыс. тонн. Означенный рост, по расчетам дзвинки, будет в некоторой мере нивелирован снижением потребления данного материала примерно на 325 тыс. тонн со стороны все того же ДЭМЗа.
Локальные решения
Основательней всех от дефицита подстраховались в «Интерпай- пе». К запуску днепропетровского электрометаллургического завода там готовились в том числе и по сырьевому направлению. Еще в конце 2011-го гендиректор компании Александр Киричко заявил, что на базе принадлежащего группе «Днепропетровского Втормета» будет создана собственная сеть сбора и переработки лома. Планируемые на тот момент инвестиции — $8,5 млн. в специализированное оборудование и технику, еще $30 млн. — собственно в сетевой проект. Сейчас аналитики оценивают общие необходимые вложения группы в организацию металлоломного бизнеса на уровне $70 млн. Проект рассчитан на обеспечение «Интерпайп Стали» ломом черных металлов в объеме 1 млн. тонн в год, или порядка 2/3 потребности предприятия при работе на полную мощность в 1,32 млн. тонн стали.
Развивают собственные проекты по скупке лома и другие горнометаллургические группы. Поставками данного сырьевого материала для предприятий корпорации «ИСД» занимается компания «Керамет», в группе «Метинвест» эта функция возложена на корпоративную структуру «Метинвест-Ресурс».
Единственный крупный производитель стали, не располагающий трейдерским направлением в Украине, — «АрселорМиттал Кривой Рог». И именно эта компания столкнулась с проблемой дефицита раньше других. Ее решением, по данным источника «Инвестгазеты» на предприятии, в «Арселоре» считают наращивание импорта лома черных металлов.
Выход в импорте
На необходимость импорта лома или горячебрикетированного железа (альтернативного сырьевого мате- риала) все чаще указывают и экс- перты. «Экспорт лома из Украины с ноября 2012 года находится на отмет- ке, близкой к нулю, а его импорт в четвертом квартале 2012-го вырос в 2,3 раза по сравнению с третьим — до 51 тыс. тонн. Это 44% от общего объема импорта данного материала в Украину в прошлом году», — констатирует Иван дзвинка, добавляя, что в январе 2013 года поставки лома в Украину из-за рубежа выросли в 4,3 раза год к году.
Вывод о неизбежности наращивания импорта лома подтверждает и Добровольский. Но открытым остается вопрос с источниками зарубежных поставок. Ресурсы Казахстана (один из основных экспортеров лома в СНГ) постепенно истощаются — притом, что усиливаются проблемы с ломообеспечением в России и Грузии. «В краткосрочной перспективе альтернативу Казахстану придется искать в Восточной Европе», — резюмирует добровольский.
С начала нынешнего года импортировать лом из Польши и Венгрии намеревались в компании «Керамет» с выходом к весне на уровень поставок в 10 тыс. тонн в месяц. Но инициатива пока остается на уровне — в немалой степени из-за введенной в конце 2012- го пошлины на ввоз в Украину лома черных металлов в размере 5% от таможенной стоимости.
Металлурги в свое время «прозевали» это тарифное ограничение импорта. Но сейчас, похоже, пытаются нивелировать проблему. В донецкой облгосадминистрации в середине февраля подали ходатайство в Кабмин с просьбой отменить данную пошлину, а в конце месяца в парламенте был зарегистрирован соответствующий законопроект от представителя провластной фракции. Эксперты уверены — в условиях дефицитности внутреннего рынка лома лоббисты меткомпаний будут всячески «продавливать» его принятие ВР. Это ведь не экспорт стального лома из страны, любые новые преграды к осуществлению которого украинские металлурги рады приветствовать всегда.
Либералы всё кругом да рыночники…
- Поздравляю от всей души!
- Но с чем?!
- С успешным возвращением с Луны!
- Неправда! В этот раз я не был на Луне!
- Как это не был, когда уже есть решение, что был?
Как говаривал А.Б. Чубайс в одном из интервью начала 2012 года:
«… Есть решение Евросоюза о признании России страной со статусом рыночной экономики, что очень важно. Европейцы не хотели этого делать… мы с ними, с европейцами, боролись, и все-таки они признали это на международно-правовом уровне. Значит, рыночная экономика в России есть!..»
Ну, рынок так рынок – с решением-то ЕС, ведь, не поспоришь.
«ИРКУТСК, 5 марта 2013 года - РИА Новости. Первый вице-премьер РФ Игорь Шувалов дал
поручение ОАО "Роснано" подготовить предложения по стабилизации ситуации на иркутских предприятиях "Нитола", высокотехнологичный проект которого остановился из-за низких цен на сырье, сообщил через пресс-службу иркутский губернатор Сергей Ерощенко. По словам Ерощенко, Шувалов дал поручения Сбербанку, Евразийскому банку развития и Внешэкономбанку разработать механизмы поддержки проекта… В настоящее время в компании Sherigo Resources Limited (Британские Виргинские острова, контролирует "Группу Нитол") "Роснано" владеет 58,75%, Сбербанк - 41,25%. Сбербанк и госкорпорация выделяли "Нитолу" средства на реализацию проекта».
Ну, да - Британские Виргинские о-ва, естественно.
А.Б. Чубайс 01 февраля 2013 года.
«…Возможно, самая драматическая ситуация в компании "Нитол". Здесь был построен самый современный и единственный в стране завод по производству поликремния. И когда мы продумывали проект, это сырье стоило на мировом рынке $400 за килограмм. К моменту, когда построили завод, его стоимость упала до $100. Наконец, сегодня цена поликремния на мировом рынке составляет всего $20.
В то же время, на заводе работают 2200 человек. Для города Усолье-Сибирское, где он расположен - это важнейшее градообразующее предприятие. И нельзя просто распродать имущество и разойтись. Поэтому мы очень интенсивно ищем решение. Ищем а) вместе с партнерами - Сбербанком и ЕАБР, б) вместе с губернатором Иркутской области и, главное, вместе с российским правительством».
http://www.comnews.ru/node/70025
02 марта 2009 года Журнал «Эксперт»
«Группа «Нитол» строит завод по производству поликремния, финансирование ведется при участии госкорпорации «Роснано». Коммерческая эффективность проекта из-за высокого спроса на солнечные батареи не вызывает сомнений… В целесообразности проекта для группы «Нитол» сомневаться не приходится: внешний рынок с легкостью примет весь объем поликремния, который выпустит новый завод… Нужно отдать должное топ-менеджерам «Нитола». Они хорошо выбрали место для нового предприятия, пролоббировали господдержку и сейчас пытаются запрыгнуть на подножку уходящего мирового «поликремниевого поезда… Госкорпорация «Роснано», видимо, заинтересовалась проектом из-за этой почти гарантированной быстрой окупаемости инвестиций. Пятилетний же заем по ставке рефинансирования ЦБ + 1% был предоставлен после того, как «Нитолу» удалось построить первую очередь производства и заключить долгосрочные контракты (от 4 до 7 лет) с покупателями из США, Европы и Китая на 1,6 млрд долларов.».
http://expert.ru/expert/2009/08/pogretsya_v_luchah_solnca/
А.Б. Чубайс 01 февраля 2013 года.
«…А теперь посмотрим, почему на мировом рынке стоимость этого сырья упала. Это произошло не из-за падения спроса, а из-за того, что Китай решительным жестом ввел мощности, объем которых превысил весь объем мирового рынка. Результат - банкротство крупнейших компаний в США, Европе и самом Китае. Месяц назад в Китае обанкротилась компания с мощностью производства 17 тыс. тонн поликремния в год (для справки: у нас пока 1,5 тыс. тонн в год). Сами же китайцы своими же решениями угробили собственную компанию, а заодно и половину мирового рынка».
Копейка ценой рубля – наглядная иллюстрация вреда рентоориентированного поведения
На Воксе опубликовали материал, посвящённый экономическому эффекту пиратства у побережья Сомали – http://www.voxeu.org/article/welfare-cost-lawlessness-evidence-somali-piracy
Согласно расчётам авторов, доходы от пиратства составляют порядка $120 млн. Дополнительные расходы для транспортной индустрии составляют от $0.9 млрд до $3.3 млрд, т.е. общие потери от пиратства в 7.5-27.5 раз превышают доходы от него. С точки зрения интересов мировой экономики в целом – а, на деле, даже Сомалийской экономики, т.к. таможня, порты и т.п. могли бы дать гораздо больше, чем пиратство – пиратство является однозначно негативным явлением.
Если заменить в статье пиратов на коррумпированных чиновников и олигархов, а пиратство на неэкономическую конкуренцию и казнокрадство (т.е. то самое ренториентированное поведение), получим украинские реалии. Каждая гривна, полученная таким путём, приводит к потерям от нескольких до нескольких десяток гривен для экономики страны в целом – именно в этом мультипликаторе и состоит наибольшая опасность вышеописанных явлений. Более того, сами экономические агенты, занятые рентоориентированным поведением, в массе своей наносят себе же вред в чуть более долгосрочной перспективе. Будучи, как правило, владельцами капитала, они значительно выигрывали бы как от экономического роста, так и от сопутствующей ему нормализации социальных отношений и улучшения защиты прав собственности. Однако это потребовало бы отказа от рентоориентированного поведения со стороны большей части таких агентов и на самостоятельную координацию такого рода они, судя по всему, неспособны – дилемма узника в действии. Отсюда и ключевая роль политических властей – в этих условиях именно у них есть механизмы для создания такого рода координации. Или же дилемму надо разрешать как-то иначе – через горизонтальные объединения на уровне элит (т.е. тех самых чиновников с олигархами).
Зі Сколково ледь не втік наноробот
На щастя, незабаром, утікача було знайдено. Наноробот застряг у дірі паркану під час спроби протиснутися у неї. Власними силами, співробітникам служби безпеки вдалося оглушити і витягти інноваційну розробку.
Як запевняє керівництво Центру, суттєвих пошкоджень наноробот не отримав і після заміни кількох ламп повернувся в рідний Наноблок.
По факту інциденту розпочато службову перевірку, а Державною Думою РФ найближчим часом буде розглянуто можливість надання додаткових коштів на модернізацію систем безпеки «Сколково».
Тарас Спостерігайло, спецкор спецпризначення, спеціально для сайту Репортажист.
У Москві зникла збірна Киргизії з бейсболу
Із міжнародного кубку Москви з бейсболу, який проходить щороку в лютому під патронатом мера Москви, виключили фаворита турніру – збірну Киргизії. Причина виключення: неявка команди на чергову гру проти збірної Монголії. В інтерв’ю газеті «Киргизька правда», тренер команди заявив, що напередодні ввечері його підопічних побили недалеко від готелю, де вони проживали.
“Під час вечірнього тренування ми втратили єдиний м’яч і далі тренуватися не змогли, – розповідає тренер збірної Киргизії з бейсболу Киличбек Киялбеков, – Тому хлопці вирішили пройтись по магазинах у пошуках нового м’яча. Я в курсі криміногенної ситуації в Москві, тому порадив їм піти з битами. Назад у готель вони не повернулися.”
На питання, чи не виходили гравці на зв’язок із тренером, Киличбек відповів, що один з гравців додзвонився йому з бензоколонки з Підмосков’я, куди він добіг, рятуючись від якогось лиха.
“Арзибек, наш пітчер, розповів, що, коли вони підійшли до магазину, звідти вийшла вродлива жінка з ножицями, – передає тренер слова гравця, що телефонував, – Вони до неї звернулись із запитанням, де можна купити бейсбольний м’яч. У відповідь на це вона вставила собі вставні зуби і сильно побила хлопців. Арзибек не знає, що було далі, йому вдалося втекти, хоча ця вродлива жінка переслідувала його дуже довго.”
В кінці інтерв’ю Киличбек сказав, що ніколи не думав, що в Москві настільки небезпечно, і що групу спортсменів може побити звичайна жінка з вставними зубами. Співробітники киргизького посольства підключилися до пошуку зниклих бейсболістів.
Нагадаємо, що в той же день на відомого співака Сергія Звєрєва напала банда хуліганів.
Павло Коваль спеціально для UaReview
У Мелітополі грабіжники в презервативах намагались пограбувати ломбард
V.bisovetskyiпросто the best!
У Мелітополі двоє молодих людей після відвідування кафе, перебуваючи в стані алкогольного сп’яніння, вирішили пограбувати ломбард, що на вулиці Свердлова. Про це повідомляє газета “Новий день”. Вони посоромилися купити жіночі панчохи, тому для приховування своїх облич вирішили скористатися підручними засобами, а саме презервативами. Погрожувати працівникам ломбарду вони вирішили за допомогою пістолета-запальнички і ніжки від стільця, що віддалено нагадує автомат.
Презервативи на голову грабіжники одягли перед самим входом у ломбард, після чого зразу ввірвалися усередину. Вже в приміщенні ломбарду молоді люди зрозуміли, що можливості дихати в презервативах немає і зняти їх не так вже й легко. Кинувши свою «зброю» один з грабіжників покинув приміщення, розбивши головою скляні двері, а другий впав на підлогу і став задихатися. Йому допомогли співробітники ломбарду, охоронці та працівники податкової поліції, які саме перебували в ломбарді з перевіркою.
“Якщо чесно, я думала, що це якась акція, – зізнається журналістам касир ломбарду Жанна, – Перше, що спало на думку при вигляді молодих людей з презервативами на головах – це зв’язок із днем святого Валентина.”
“Чесно зізнаюсь, я теж подумав, що це якась вистава, – підтримує Жанну охоронець Михайло, – Коли молодик впав на підлогу і став крутити брейк-данс, я навіть став йому аплодувати, а коли другий розбив головою двері, у мене навіть закралася думка, що це якісь каскадери або передача «прихована камера».”
Працівники податкової інспекції затримали грабіжників і передали в руки працівників міліції, що невдовзі приїхали на місце подій. За розбій зловмисникам світить позбавлення волі до 10 років.
Павло Коваль спеціально для UaReview
myurlistoolong: thefrogman: A news station was interviewing a...
A news station was interviewing a man who lived near a dangerous intersection. It is known for an inordinate number of car crashes.
HE JUST KIND OF STEPS BACK
“oh see there you go son”
Іво Бобул став новим обличчям Head & Shoulders
Відомий український співак Іво Бобул став обличчям нової серії шампунів “Head and Shoulders”. Про це заявив продюсер співака і одночасно його однофамілець Петро Бобул. Керівництво “Procter and Gamble” вирішило укласти контракт з українським артистом після відмови Ліонеля Мессі продовжити аналогічну угоду.
Журналістам газети “Київ на долонях” вдалося взяти ексклюзивне інтерв’ю у Петра Бобула.
“Ми самі запропонували свої послуги, – розкриває карти продюсер Іво Бобула, – Ми тримали руку на пульсі подій, ми знали, що у Мессі закінчується контракт і Head & Shoulders потрібно нове обличчя з ідеальною зачіскою.”
На питання, які доводи переконали відому торгову марку піти на співпрацю з не дуже відомим у світі співаком, продюсер відповів: “Ми їм відправили три відеокасети з найкращими кліпами і сольним концертом Іво Бобула у Палаці Україна 2002 року, безліч плакатів з автографами, а також жмут волосся Іво – щоб вони у себе в лабораторії переконалися в його прекрасному стані. Крім того, Іво окремо передав у якості подарунка свою найкращу консервацію малосольних огірків. Все це, разом узяте, мабуть, і дало результат.”
Експерти рекламного ринку визнають, що знали про присутність Іво Бобула в списку кандидатів на головну роль у рекламній кампанії відомої марки шампуню, але ніхто не припускав, що він зможе випередити інших кандидатів, до числа яких входили такі зірки світового шоу-бізнесу, як Джейсон Стетхем, Брюс Вілліс і Він Дізель.
“Я не засмучуюсь. Слід визнати, що у цього українського співака дійсно прекрасне волосся. Завжди про таке мріяв“, – зізнався Він Дізель в інтерв’ю Mens Health.
Представники Іво Бобула мають намір активно брати участь у написанні сценарію рекламного ролика і зі свого боку вже запропонували ряд ідей.
“Ми дуже хочемо, щоб у рекламному ролику Іво Бобул з’явився в дуеті з Лілією Сандулесою, і вони разом заспівали англійську версію пісні «Берег любові» на тлі квітучих чорнобривців. Не приховую, що в наші плани входить участь на Євробаченні, тому впевнений, що поява Бобула та Сандулеси в рекламі тільки збільшить шанси на потрапляння на конкурс автоматично, без усяких відборів“, – резюмував продюсер співака.
З самим Іво Бобулом журналістам поговорити не вдалося, оскільки вже декілька днів його пейджер відключений.
Павло Коваль спеціально для UaReview
“Восточные ворота Украины”
Це логотип Луганська, адже всім давно відомо, що будь-які проблеми міста можна вирішити, якщо подати його у якості успішного бренду. Над концепцією цього бренду (а це цілих 50 (!) сторінок, частину з яких ви побачите нижче) і працювала команда з 21 людини протягом року. Працювали-не працювали, а презентація вражає.
Я якось пропустила момент презентації, тому пишу про це тільки зараз, коли уже інші вправно висловили свою думку про “бренд” з допомогою фотошопу.
Хоча тут і фотошопу не треба. Який бренд, така і презентація.
Хоча красиву презентацію теж підготували. Все-таки 21 людина рік працювала. Презентація витримана у стилі логотипу – “йобаний стид”.
We are renewing. Отак. Ударим знанням английської по потенційному інвестору.
Йолка. Шо вони там собі взагалі дозволяють у своєму Луганську?
А тепер пропоную переглянути відео і дізнатися трошки більше про цей непересічний проект. Не можу не погодитися з фразою “буменранг тільки спочатку летить вперед, а потім повертається назад”.
відео © e-donbas.org
фото © golovoyzadva, cxid.info, eastcorr.net
Related Posts:
Дитяча література і конспірологія
Давненько я не згадувала про “іноземних гостей”, тож побачивши замітку про конспірологічний напрямок у дитячій літератури сусідньої держави, вирішила обов’язково про це написати.
Якщо ви не в курсі справ, то я вам скажу, що дитяча література Росії продовжує прекрасну радянську традицію, щоправда виховуючи в наступному поколінні вже не юних ленінців, а юних путінят. Погодьтеся, маразм і без того оточує дітей, що зростають у пострадянських країнах, на всіх можливих рівнях. Найсумніше, що і на літературному теж.
Далі цитую:
Вчера прихожу с работы домой и вижу: дочка читает по слогам книгу, которую принесла из библиотеки — я присмотрелся к этой книге: что-то не то… Картинки про котиков и песиков, но название странное: «Как Тузик и Пузик раскрыли заговор». Ага, только вчера мне рассказали, что в СибАГСе для первокурсников ввели новый предмет. «Конспирология. Теория заговора» (идет с 2010 года на юрфаке). Ну, думаю, дожили — конспирология для первоклассников.
Полистал. Выяснилось, что городок, где жили добрые зверюшки, оккупировала злая компания «Котдональдс», продающая котбургеры и котси-колу, куда враги родины подмешивают вредный химический «порошок счастья». Заканчивается это дело так: «И друзья решили открыть собственное кафе, где все блюда будут не только вкусными, но и без всяких химических порошков. В местной администрации бизнес-план Пузика и Тузика нашел полную поддержку…». А заговорщиков тем временем арестовали.
В другой истории Пузик и Тузик решили построить снежный городок «для дошколят», подписали все документы в мэрии, а потом «были приглашены в Кремль на прием к очень высокому начальству. За создание городка Пузик получил золотые часы из лап лабрадора Конни». Тут же корявенько нарисованы Владимир Владимирович и еще некто. То ли охранник, то ли Дмитрий Анатольевич.
Книга, как выяснилось, отпечатана в Москве в издательстве «АСТ-пресс», дочке «АСТ», — второго из двух крупнейших в России — тиражом в 10 000 экземпляров (ходовой тираж для Носова, Успенского и Чуковского). Автор — некая Елена Хорватова, ведущий сотрудник Российской государственной библиотеки. На обложке — лейбл «Школа доброты Пузика и Тузика», серия — «Читаем малышам». Я смотрел на книгу в отупении. «Папа, зачем ты взял моего Пузика и Тузика?». Я протянул дочке книгу, и она с усердием продолжила: «В о-жи-да-ни-и мульт-филь-ма кот смо-трел кри-ми-наль-ну-ю хро-ни-ку и вдруг у-ви-дел сю-жет про а-рест вла-дель-ца «Кот-до-наль-дса».
Їбанутись!
Related Posts:
Багато всього: Теорема Фішера-Прайса, пласмасові квіти, жлоби, копачі могил.
V.bisovetskyi"бережливе ставлення до індивідуальної самоекспресії - це не наслідок економічного благополучiя суспільства, а його причина"
Сьодня шла на роботу і побачила припаркований мотоцикл, шо його прикрашено пласмасовимі цвітами і різноколоровими лєнтами. Подумала, от якби цей моцик припаркувать у нас на районі, шо б було? Думаю, шо його б обісцяли для начала, а тоді підкараулили б хазяїна і добре начистили б йому рило.
Cлухала курс з так називаємой реплікаторной динаміки - куча схем, формул, вот ето всьо, і в цій лекції пояснюється як імено налічіє великого разнообразія особєй (людей чи животних), в тому числі шо ведуть себе визивающе, екстремально, необично, приводе до швидкої еволюції суспільства в удобну, развіту, процвітающу і добре збалансовану форму. Не просто гіпотетично, но з математичними доведеннями.
Є така гра "тюремна ділема", шо як вияснилось, є прекрасною моделлю до люцькой поведінки в суспільстві. Цю гру вивчали тисячі вчьоних і про неї написано міліони дослідів.
Ця гра собой представля схему вибора, шо дається зеку в тюрмі. Я не знаю термінів по-нашому, но назвем вибір перший - це коли ти проявляеш солідарность з товаришами по камері, і вибір другий - це коли ти співпрацюєш з мєнтами за певну вигоду (кіпятильник дадуть чи більше в миску насиплять). Схема внизу показує матрицю такого вибора.
Значить, варіанти такі: коли ти співпрацюєш з мєнтами, а твій сокамерник не співпрацює, то в тебе коефіцієнт вигоди 6, а в сокамерника 0. Соответствіно, коли ти не співпрацюєш з мєнтами, а твій сокамерник - нє, в вас коефіцієнти міняються місцями: 0 в тебе, 6 в сокамерника. Коли ви обидва співпрацюєте з мєнтами, то в вас обох прикуп малий: 2 і 2. І коли ніхто не веде себе як падлюка, то коефіціент вигоди станове 4:4.
Тепер диви. Найраціональніша форма поведінки - це квадрат 4:4. Якшо ніхто з сокамерніків не гaдe, то в обох вигода 4. За два раунда гри - це 8 на рило. Якшо ти вибераєш співпрацю з мєнтами, а твій товариш - нє, то в першому раунді ти побіждаєш 6:0, але в другому раунді він пойме шо ти свиня, і сам піде до ментів, тоді рахнунок буде 2:2. Таким чином, за два раунди ти побіждаєш 8:2. Але граємо ше кілька раундів. Де ніхто не крисяче, третій раунд приносе пользу 12:12. В твоєму ж свинячому випадку 10:4. Соціально правильно і вигідно і раціонально завжди грать 4:4.
Якби всі люди були раціональними, то їх вибір був би 4:4 з самого початку, но люди є разні: псіхи, слабоумні, садісти, жадні, завісліві, мазохістичні і їх вибір буде різним, вони будуть пробувать і так, і так але в процесі еволюції прийдуть до еквілібріуму 4:4.
Но заміть, шо в цій схемі два еквілібруіма: 4:4 і 2:2. Якшо в певній комуні люди однородні і не довіряють одне одному, то в процесі еволюції вони швидко прийдуть до еквілібріума 2:2 і там залишаться.
Тепер подивимось на де-які графіки до чого привeдyть ці два типа поведінки - 4:4 і 2:2
Чи й не сюрприз! В багатих країнах люди довіряють одне одному, тому там процвіта бізнес і люди багатіють ше більше. В бідних країнах всі одне одного наябують, тому там невозможно вести бізнес і большинство бідні. Ми шо цього не знали?
Луче розкажіть як Данія прийшла до еквілібріуму 4:4, а ми - до 2:2.
Чи є якийто графік, шо обясня чого одна країна еволюціонує до соціально вигодного еквілібріуму, а інша до соціально невигідного? Такий графік є. Він показує різницю культур багатих і бідних країн.
В бідних країнах цінеться така риса характеру як "вміння виживать", це політично коректне до "жлобiстика" і це скучно, бо ми це і без графіків знаємо. Саме інтересне в цьому графіку, шо "вмінню виживать" протиставляється не антонімічна ознака, а шото казалocь би постороннє: "цінність самоекспресії". Но токо на перший погляд постороннє. Якшо подробно послухать лекцію, то самоекспресія - це різнi засоби категризації, а жлобистика - це одноманітнi, однаковi засоби категоризації. Простенький приклад. Совєцкі жлоби категоризують предмети так: банан, обрикос, груша - фрукти. Торт - десерт, курча-животне, сонце - зірка. Або так: Їжа - не їжа. Люди з разнообразними засобами категоризації поряд з вищезгаданими засобами категоризації знайдуть ше й такі: банан, обрикос, груша, курча, сонце - це предмети однієї групи, бо вони жовті. Або так: Абрикос, сонце і торт - це предмети однієї групи, бо вони круглі. Сонце і курча - це предмети однієї групи, бо вони здатні підтримувать свою температуру; решта предметів приймають температуру середовища, і багато інших.
Країни, шо населені людьми здібними до різноманітних засобів категоризації - благополучні. Народ в таких країнах підходе під класифікацію "мудрий натовп".
Країни, шо населені людьми з однаковими засобами категоризації - бідні країни. Народ в таких країнах підходе під класифікацію "дурний натовп".
На шо здатний мудрий натовп? Мудрий натовп завжди прийма оптимальні і найбільш ефективні дії і робить правильні розрахунки. Візьмемо найпростішу модель мудрого натовпу, тобто натовпу з різноманітними засобами категоризації. Акціонери такі: Гєна - тракторист, Анжела - блядіща, Женя - геній-кібернетик, Люда - обнаковенна жлобиха, торгує самогоном, Валєра - безработний наркоман, Сергійко - копач на цвинтарі. Вони всі живуть в одному місті, зібрались на поминках і совокупно намагаються вгадать скоко людей помре сьогодні. Женя-кібернетик прощита середню кількість людей, шо вмирають за день: 7 душ. Сергійко копач, і він вчора викопав 5 могил. Гєна нетверезий і оптимістичний, він вгадує: 0. Анжела однажди вступала в інтеркурс на цвинтарі і нарахувала 15 свіжих ям. Люда продає на поминки дето по 4 бутля самогону на день. Валєра їсть цукерки на кладбіщі і примєрно сказав би шо він баче дето 6 похорон на день. Маємо такі цифри:
7
5
0
15
4
6
Середнє число прогноза: (7+5+0+15+4+6)/6 ~ 6,2. Тобто на 0.8 меньше за середньостатистичну кількість: 7. Результат дуже близький до середньостатистичного, хоча поодинці ніхто з героїв не прав, особінно оптимістичний Гєна і Анжела, шо побачила заздалегідь викопані могили - люди з протилежними засобами категоризації. Але! Візьми середнє між Анжелою і Гєною - і отримаєш (15+0)/2=7.5 - дуже близько до середньостатистичного
Но це ідеалізований приклад. В активній масі середньостатистичного українського суспільства нема такої різноманітності засобів категоризацій. Найактивніша частина граждан - це жлоби, а в них однаково встроєна голова: "Моя дитиночка свого не прогаве - це добре. В сусіда дитиночка свого не прогаве - це погано."
Покашо ця лекція не сказала нічого нового, прально? Ти і так знаєш, шо в багатих країнах добре і люди там порядочні, добре ставляться до душевно хворих, а в совєцких країнах погано і люди там большинство падлюки, душевно хворих вобще нема, бо вони надьожно замкнуті. Но якшо ти уважно читаєш, то добре ставлення до несередньостатистичних людей (шизофреніків, різних категорій інвалідів, даунів, трансвеститів, ЛГБТ, аспергерів, просто гороцьких самошедших і т. п.), приводе до поширення маніфестацій їх засобів кaтегоризації, а це в свою чергу приводе до ефективності повсякденних дій і до соціально-економічного добрoбуту середньостатистичної маси. Таким чином, бережливе ставлення до індивідуальної самоекспресії - це не наслідок економічного благополучiя суспільства, а його причина. От шо характєрно і неожидано!
Разнообразіє фауни приводить до швидкої еволюції і добробуту основної маси індивідумів. Це доведено у теоремі Фішера-Прайса. Ізьвіняюсь, но наведу теорему полностю для утримання твоєї уваги:
Hо шо дєлать? Де взять цю повагу до самовираження? X/3
Перед смертю раббi Зуся сказав: "В iном мирє меня нє спросят: "Почєму ти нє бил Моiсеєм?" Меня спросят: "Почєму ти нє бил Зусєй?"
______________________________________
UPD:
Може даже не нада було вводить слово "жлоб", бо шото багато людей оскорбилося і возбудилося.
Научно це називається "народи з одноманітними методами категоризації" а також за регіональною ознакою використовується термін "православні". Но я не схотіла казать "православні", шоб не розжигать. Болєє луче термін за регіональною ознакою "б. СРСР", щітаю.
GS выпустил позавчера достаточно плохой отчет по Украине.
Итого:
1) Едет Арбузик в США просить деньги у ключевых инвесторов. (Общеизвестно, что рынок украинских долгов достаточно сегментирован, есть несколько ключевых очень больших инвесторов)
2) По слухам, переговоры проходят хорошо, ликвидности в мире много, народ готов давать деньги дальше
3) Выходит такой отчет.
Можно конечно своим грешным умом подумать, что это хитрые западные капиталисты стараются так приподнять украинские ставки чтобы потом выдать денег в объеме и подороже... Но нет, там же независимый рисерч, китайские стены, все дела.
Вообще Янукович везучий в плане ликвидности на мировых рынках. Если бы состояние рынков во времена Яныка и Юльки было бы противоположное - думаю исход был бы совсем другой.
Апдейт: О, есть в форбсе: http://forbes.ua/nation/1346302-goldman-sachs-dazhe-novyj-kredit-mvf-ne-spaset-ukrainu-ot-problem-s-gosdolgom
На морі була
А на базарі так то вопще наче нікуди не виїжала з району: ті самі реалізаторши з такими самими мордами продають такі самі банани і апельсини, рядом розвішані труси, футболки, сумки, барсєтки - вот ето всьо. Туалєт - така сама бабушка сидить бере з тебе еквівалєнт 80 центів і відмотує туалєтной бомаги. Но ліцо в неї не виража при етом мисль: "Коли ви вже блять всі насцитесь!", а наоборот доброзичливе і довольне. Унітаз так само без кришки, як і в нас, кстаті.
Думаю, я аж подивлюсь індекс якості життя Мексики і України, інтересно порівнять, бо шото все однакове. І шо? Мексика +30, Україна -14. B них же, сука, діти на вулиці жебракують, наркомафія руба людей на капусту за неосторожне слово в інторнеті, тротуари такі самі розбиті подобно нашим на районі, як так може буть, Мікола Яновічь, га, шо даже при такой парадігмі в них якість життя рівно в 3 рази вища?
Напіток "маргаріта" як імено його роблять на нашому курорті - я даже не знаю, чи зможу я вобще шото пить спіртне після цього високоякісного продукта. Я випиваю двойну порцію в 8 утра і воно мене не одпуска аж до післяобіду. Рівна, радісна, енергічна хвиля на 7 годин. Випив - і в старе місто полазить, бо в морі холодно.
- Шо це таке? - каже дитина.
- Це церква.
- Шо таке церква?
- Це короче...
- Ось підожди, я сам розкажу. Це культова споруда, де збираються люди, шо вірять в загробну жизнь. Тоїсь вони вірять, шо після смерті їх життя в якійто формі продовжиться. Проще говорячи, їх віра в загробну жизнь основана на тому шо вони бояться вмирати.
- Я хочу зайти в церкву, там дуже багато людей. Я ніколи не бачила так багато людей, шо всі вони бояться вмирати. Хочу на них подивиться.
Крєвєтки тоже. Мені тепер це заморожене старе гімно з Тайланду, шо чистилось сирітками з Бірми, не предложиш, бо я попробувала мексиканських креветок токо з моря.
Украинцам рекомендуют внутреннюю миграцию
Former Bear Stearns Chairman Ace Greenberg Came Up With The Idea For The New Yorker Pickpocket Profile, Holds Monthly “Gatherings” For The World’s Foremost Magicians
Perhaps, some of you thought, that as he pushes 90, former Bear Stearns Chairman and CEO Alan “Ace” Greenberg would slow down a bit, as people his age tend to do. Retiring from his job at JPMorgan seemed unlikely– he’s only 85, after all– but maybe he’d dial back his time on the magic circuit. Perform old tricks for colleagues, strangers, and friends, rather than new. Just generally not stay up to date on the latest trends in magicianry. Luckily, these baseless assumptions could not be further from the truth. In fact, Ace is sharper than ever, routinely humiliating those half (and even one-sixth) his age while teaching them the ropes in an alley behind JPM HQ. How does he do it? By keeping himself engaged with the upper echelons of the magic community, for whom he hosts a regular salon d’enchantment each month.
Follow Dealbreaker on Twitter or become a fan on Facebook.
Tags: Ace Greenberg, Bear Stearns alums, magic, pickpockets, serious magic aficionados